- напрямляти
- —————————————————————————————напрямля́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
напрямляти — я/ю, я/єш, недок., напрями/ти, млю/, ми/ш; мн. напря/мля/ть; док., перех. 1) Спрямовувати що небудь кудись, надавати напряму чомусь. 2) перен. Скеровувати на що небудь (думки, розум, інтереси). || розм. Повчати, давати вказівки, поради; навчати,… … Український тлумачний словник
напрямити — див. напрямляти … Український тлумачний словник
напрямляння — я, с. Дія за знач. напрямляти … Український тлумачний словник